Право голосувати та бути обраним
Право голосувати та бути кандидатом на виборах до Європарламенту гарантує кожному громадянину ЄС право голосу та балотування на виборах до Європейського Парламенту в державах-членах, де він чи вона проживає, на тих же умовах, що і громадяни цієї держави. Кожен громадянин ЄС має право голосу та балотування на муніципальних виборах у державі-члені, де він чи вона проживає, на тих самих умовах, що і громадяни цієї держави.
Європейське право (Директива Ради 94/80/ЄС, ст. 39-40 Хартії ЄС тощо) прямо не регулює систему та організацію проведення виборів, воно сфокусоване на закріпленні фундаментальних виборчих принципів прямої, універсальної, рівної, таємної та вільної участі у виборах. Хартія ЄС гарантує для громадянина союзу, як на виборах до Європарламенту, так і муніципальних виборах право голосу у державі-члені, де він чи вона проживає, на тих самих умовах, що і громадяни цієї держави.
На основі досліджень та правозахисної практики можемо виділити наступні проблеми реалізації цього права в Україні:
- Під час воєнного стану вибори не проводилися, з лютого 2022 р. Україну залишили 6,9 мільйона осіб, близько 4,3 мільйона з яких перебувають у ЄС зі статусом тимчасового захисту, значна частина громадян проживає на окупованих територіях та у РФ – це великі виклики, що потребують вирішення. Також є проблема участі у виборах військовослужбовців та ВПО. На сьогодні не існує публічного чіткого плану, який би давав розуміння, що органи влади планують зробити для розв’язання цих проблем.
- Невирішеним залишається питання обмеження окремих виборчих прав частини громадян у зв’язку зі збройною агресією та процедурами перехідного правосуддя, наприклад, обмеження пасивного виборчого права для осіб, пов’язаних із забороненими проросійськими партіями, про що тривають суспільні дискусії.
- Збройна агресія РФ проти України створила загрозу втрати актуальності інформації про виборців у Державному реєстрі виборців (ДРВ) через відсутність її системного наповнення та оновлення, спричинене великою хвилею міграції громадян всередині країни та за межі України.
- Особа, визнана судом недієздатною в Україні, не має права голосу, що є дискримінаційним обмеженням та суперечить міжнародним зобов’язанням України.
- Відсутність достатньої кількості закордонних виборчих дільниць для забезпечення нормального процесу волевиявлення за кордоном.
- Через збройну агресію РФ лишається невирішеною проблема доступності виборчих дільниць для осіб з інвалідністю. Неналежне забезпечення виборчих дільниць розумними пристосуваннями для реалізації виборчих прав людьми з інвалідністю, зокрема, голосування, ознайомлення з інформацією, яка стосується виборів, спостереження, участь у роботі виборчих комісій тощо.
- Встановлений в Україні ценз осілості є необґрунтовано обмежувальною вимогою та суперечить деяким міжнародним зобов’язанням України та належній практиці. Така вимога є дискримінаційною в розумінні міжнародного права. В умовах масової міграції населення (переважно жіночого населення) ценз осілості на період воєнного стану є обмеженням, що перешкоджає майбутньому поверненню.
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не передбачає виготовлення офіційних просвітницьких матеріалів для виборців, а також виборчих матеріалів, в тому числі бюлетенів, іншими мовами, крім української, що є порушенням прав національних меншин.
- Недотримання гендерних квот у списках кандидатів.
- Право голосу на місцевих виборах саме по собі є своєрідною кульмінацією свободи пересування в межах ЄС, проте національне законодавство надає право голосу виключно громадянам України. При відсутності більш точного профільного законодавства стосовно громадян ЄС таку невизначену суперечність можна вважати порушенням Хартії ЄС, зокрема ст. 40 (а після запровадження положень стосовно виборів до Європарламенту й ст. 39).
- Відмова громадянам у можливості голосувати виключно на підставі їхнього проживання на певній території, якщо право голосу надається громадянам іншої держави-члена або третьої країни, є дискримінаційною й такою, що суперечить праву ЄС. Таким чином, національні законодавчі положення щодо визначення виборчої адреси, включення до ДРВ та списків виборців порушують принцип рівності права голосу громадян ЄС.
- Чинна система обліку виборчих адрес виборця, який не має зареєстрованого або задекларованого місця проживання для реалізації свого виборчого права, є обтяжливою та потребує більшої правової визначеності в Україні (наприклад, якщо громадянин ЄС проживає у готелі).
- Відповідно до Директиви Ради 94/80/ЄС виборець має бути внесений до виборчого списку достатньо завчасно до дня голосування. Строк передання списків виборців до дільничних виборчих комісій є недостатнім для виконання умов директиви без включення іноземців-громадян ЄС до ДРВ.
- Можливість висування кандидатів виключно виборцями, які є громадянами України без будь-яких положень стосовно громадянства ЄС, суперечить ст. Хартії ЄС, а після запровадження положень стосовно виборів до Європарламенту й ст. 39.
- Умова, що членом політичної партії можуть бути лише громадяни України, які мають право голосу, є обмежувальним для громадян ЄС у міжвиборчий період та ускладнюватиме можливості їхнього висування організаціями партій.
Проблеми функціонування Центральної виборчої комісії дивіться в окремому розділі.
- не виконано
- виконано
Що Україні потрібно зробити під час вступу до ЄС для покращення ситуації:
Потрібно розробити та прийняти парламентом публічний план підготовки та проведення після воєнних виборів, що повинен охоплювати відповіді на головні питання організації виборів. Цей план повинен готуватися із залученням різних політичних сил та представників громадянського суспільства.
Завершити виконання рішень Європейського суду з прав людини:
- Томенко проти України (2025): порушення пасивних виборчих прав заявника внаслідок дострокового припинення його повноважень як члена парламенту за рішенням його політичної партії після його виходу з її парламентської фракції у 2015-2016 роках (порушення статті 3 Протоколу № 1).
- Група справ Селиженинко проти України (2023, Поздняков та інші проти України, 2025): дискримінаційна відмова ВПО брати участь у місцевих виборах.
- Марков проти України (2022): свавільне визнання виборів недійсними.
Зміни до Конституції України
- Врегулювати питання виборів до Європарламенту, що вимагатиме конституційних змін, які можуть мати більш абстрактний або деталізований характер з подальшими змінами до законів та підзаконних актів.
- На виконання ст. 39 та 40 Хартії ЄС для забезпечення активного та пасивного виборчих прав громадян ЄС передбачити виключення з цензу громадянства України на виборах Європарламенту та місцевих виборах. Зокрема, шляхом тлумачення Конституційним Судом України статті 26 Конституції України.
- Переглянути ценз дієздатності для виконання рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ та міжнародних зобов’язань України за Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю 2006 року.
- Вдосконалити процедуру призначення членів ЦВК за допомогою конституційних та законодавчих змін, згідно з якими останні мають призначатись на посаду за поданням Президента України Верховною Радою України за результатами відкритого конкурсу. Більш детально про ЦВК дивіться в окремому розділі.
Законодавчі зміни
- Вжити ефективних заходів для усунення перешкод, створених системою реєстрації місця проживання та визначення виборчої адреси.
- Підвищити на загальнодержавних виборах спроможність закордонних ДВК забезпечити голосування суттєво більшої кількості виборців-громадян України за кордоном, а також розв’язати питання щодо забезпечення їхнього права голосу на виборах Європарламенту.
- Продовжити строки подання звернень про зміну виборчої адреси, а також передбачити її застосування стосовно іноземців-громадян ЄС на виборах Європарламенту та місцевих виборах.
- Врахувати рекомендації БДІПЛ ОБСЄ та зумовлені повномасштабною війною виклики для реалізації пасивного виборчого права в частині вимог щодо постійного проживання на території України (та виключень з їхнього застосування) та морального цензу (несудимості).
- Забезпечити можливість ефективної участі у політичному процесі та виборах громадян ЄС на місцевому рівні у територіальних громадах, де висувати кандидатів можуть виключно місцеві організації політичних партій.
- Внести системні зміни до ВК України які забезпечать громадянам ЄС право голосу, балотуватися, а також похідні від них виборчі права (наприклад, права бути членом виборчої комісії, брати участь у передвиборчій агітації та її фінансуванні, здійснювати спостереження від окремих суб’єктів та ін.).
- На виконання рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ та Ради Європи необхідно узгодити положення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» для можливості виготовлення офіційних просвітницьких матеріалів для виборців, а також виборчих матеріалів, в тому числі бюлетенів, іншими мовами, крім української, що є порушенням прав національних меншин.
- Відповідно до міжнародних стандартів позбавлення права обирати й бути обраним може застосовуватися лише у випадку засудження за тяжкий злочин.
Діяльність правозастосовних органів
- Провести належні роз’яснення та інформаційні кампанії (зокрема, щодо визначення виборчої адреси або її зміни) як для іноземців-громадян ЄС, так і громадян України, які проживають на території ЄС, з урахуванням особливостей законодавства держав-членів.
- Актуалізувати дані ДРВ, внести зміни до Закону Про Державний реєстр виборців (ДРВ) та Виборчий Кодекс України в частині включення інформації щодо іноземців-громадян ЄС, які проживатимуть в Україні та матимуть право голосу на виборах до Європарламенту та місцевих виборах, а також зміни щодо формування та уточнення списків виборів.
- Провести подальшу просвітницьку діяльність щодо процедури зміни виборчої адреси.
- Вжити ефективних заходів для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю, зокрема шляхом забезпечення дільниць розумними пристосуваннями (голосування, ознайомлення з інформацією, яка стосується виборів, спостереження, участь у роботі виборчих комісій тощо) та проведенням доступної інформаційної кампанії.
- Переглянути підхід автоматичного призначення мобільного голосування виборців з інвалідністю, через великий ступінь їхньої стигматизації.
- Забезпечити єдність судової практики в частині гарантування та обмеження в реалізації виборчих прав громадян (наприклад, щодо гендерної квоти чи позбавлення права обіймати певні посади й займатися певною діяльністю як санкції юридичної відповідальності).
Більш детально з оглядом права й практики ЄС та України щодо цього права, а також обґрунтуванням наших рекомендацій ви можете ознайомитися в дослідженнях на цій сторінці, зокрема дивіться: Забезпечення виборчих прав: відповідність національних механізмів стандартам ЄС. Якщо у вас є пропозиції та зауваження щодо цього матеріалу, надсилайте їх, будь ласка, на адресу: hrmap@ccl.org.ua.
Використання опублікованих матеріалів дозволяється за умови обов’язкового посилання на джерело інформації. © Громадська організація «Центр громадянських свобод», 2026.
Експерт(к)и
Ольга Коцюруба
старша радниця з правових питань Громадянської мережі «ОПОРА», PhD
Павло Романюк
радник з правових питань Громадянської мережі «ОПОРА», координатор Центру виборчого права НЮУ імені Ярослава Мудрого
Богдан Мохончук
радник з правових питань Громадянської мережі «ОПОРА», PhD, доцент НЮУ імені Ярослава Мудрого
Володимир Кобрин
кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка
Громадянська мережа ОПОРА
Бібліотека
