Національна рада з питань телебачення і радіомовлення

Право Європейського Союзу (ст. 30 Директива AVMSD 2018/1808, Європейський акт про свободу медіа (EMFA), ст. 11 Хартії основоположних прав ЄС та інші) встановлює високі стандарти щодо створення та гарантій незалежного й ефективного функціонування медійного регулятора. Держава має забезпечити прозорість, неупередженість і різноманіття при створенні регуляторного наглядового органу, гарантувати його незалежність. Незалежність гарантується через процедури призначення та звільнення членів, належного обсягу фінансування та наявності відповідних повноважень для здійснення функцій. Ефективність функціонування має досягатися наявністю належного технічного та експертного забезпечення. 

текст станом на березнь 2026 року

На основі досліджень та правозахисної практики можемо виділити наступні проблеми діяльності медіарегулятора в Україні:

  1. Неналежне фінансове забезпечення медійного регулятора на державному рівні та обмеження фінансування його діяльності під час формування державного бюджету, що становить пряму загрозу незалежності цього органу.
  2. Законодавчо встановлений рівень оплати праці членів медійного регулятора та посадових осіб його апарату, визначений статтею 78 Закону України «Про медіа», не забезпечується через обмеження, закладені в окремих положеннях Державного бюджету, що формує проблему неузгодженості між галузевим законодавством і бюджетним регулюванням.
  3. Ігнорування гарантій незалежності впроваджених в Законі України «Про медіа» та їхня неналежна імплементація на практиці.
  4. Передбачена Конституцією процедура призначення членів Національної ради є обтяжливою для функціонування регулятора, а її зміни неможливі під час дії надзвичайного режиму воєнного стану.
  5. Акти регулятора підлягатимуть обов’язковій державній реєстрації через суперечність Закону України «Про медіа» та Закону України «Про правотворчу діяльність», що набуде чинності через рік після закінчення правового режиму воєнного стану, що негативно вплине на можливість ефективно виконувати свої функції й зменшує незалежність регулятора. Це положення визначає залежність рішень від рішень органу виконавчої влади й прямо суперечить праву ЄС, зокрема ст. 30 Директиви 2018/1808.
  6. Можливість блокування діяльності регулятора або звільнення окремих членів регулятора через застосування процедури так званого «вотуму недовіри» з боку президента та парламенту, як органів призначення, відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 11 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що ставить під загрозу незалежність органу.
  • не виконано
  • виконано

Що Україні потрібно зробити під час вступу до ЄС для покращення ситуації:

  • Забезпечити належне фінансування оплати праці та функціонування Національної ради на 2027 рік та надалі згідно з вимогами статті 78 Закону України «Про медіа».
  • Скасувати обов’язковість застосування процедури державної реєстрації до нормативно-правових актів, що приймаються незалежними регуляторами у сфері медіа.
  • Внести зміни до Конституції України щодо посилення незалежності Національної ради щодо назви та порядку призначення членів після скасування правового режиму воєнного стану.
  • Внести зміни в ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та прибрати можливість застосування процедури так званого «вотуму недовіри» до Національної ради від органів призначення.
  • Доцільно прийняти законопроєкт №12111, що готовий до розгляду в парламенті у другому читанні, оскільки він посилює незалежність регулятора. Також важливо пришвидшити роботу над законопроєктом щодо імплементації положень Європейського акту про свободу медіа (EMFA), що здійснює створена робоча група при Комітеті ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики.
  • Національна рада повинна до кінця 2026 року розробити та прийняти стратегію діяльності на наступний період та відповідний план заходів.

Більш детально з оглядом права й практики ЄС та України щодо цього права, а також обґрунтуванням наших рекомендацій ви можете ознайомитися в дослідженнях на цій сторінці, зокрема дивіться: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення​. Якщо у вас є пропозиції та зауваження щодо цього матеріалу, надсилайте їх, будь ласка, на адресу: hrmap@ccl.org.ua.

Використання опублікованих матеріалів дозволяється за умови обов’язкового посилання на джерело інформації. © Громадська організація «Центр громадянських свобод», 2026.

Експерт(к)и

Picture of Тетяна Авдєєва

Тетяна Авдєєва

старша юристка Лабораторії цифрової безпеки, експертка Експертного комітету зі штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України

Бібліотека