Право на дипломатичний та консульський захист
Кожен громадянин Союзу на території третьої країни, в якій держава-член, громадянином якої він є, не представлена, має право на захист з боку дипломатичних або консульських органів будь-якої держави-члена на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави-члена.
текст станом на березень 2026 року
На основі досліджень та правозахисної практики можемо виділити наступні проблеми реалізації цього права в Україні
- На законодавчому рівні не конкретизується положення статті 25 Конституції України: «Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами». Зокрема, не регламентовано зміст понять «піклування та захист». Тому не зрозуміло які саме зобов’язання держави визначає ця конституційна норма. Відповідно, людина не має належних гарантій реалізації права на дипломатичний захист або консульську допомогу.
- В Україні не існує профільного закону, який би закріплював чітке визначення консульських послуг, їхнього переліку, підстав та процедури реалізації громадянами, а також обставини та процедури обмеження права реалізації цього права. Закон мав би визначати перелік обов’язкових та додаткових послуг, безоплатних і платних, а також базові правила їх реалізації. На сьогодні складно визначити чіткий обсяг гарантованих державою прав, що надається громадянам, за дотримання яких держава несе відповідальність.
- Відсутність законодавчого регулювання цих суспільних відносин, є поганим прикладом невизначеності держави в контексті гарантування та захисту цього права людини для своїх громадян та інших осіб.
- Деякі питання консульського захисту передбачено в низці угод між Україною та іншими державами, однак, ці угоди не є законом та не встановлюють єдиний стандарт гарантування права та процедури його реалізації чи обмеження.
- Невизначеність у застосуванні обмеження права громадян на консульські послуги та залишення громадян без захисту від держави. Такі дії держави можуть суперечити принципу заборони дискримінації та принципу рівності.
- Відсутність чіткого плану чи законодавчих ініціатив щодо імплементації актів права ЄС щодо гарантування та захисту права людини на консульські послуги, з метою врегулювання цих суспільних відносин та встановлення відповідних стандартів, регламентованих в ЄС.
- не виконано
- виконано
Що Україні потрібно зробити під час вступу до ЄС для покращення ситуації
- На законодавчому рівні визначити зміст положень ст. 25 Конституції України щодо «піклування та захисту» громадян, які знаходяться поза межами України.
- Визначити законом право на консульські послуги та дипломатичний захист. Закріпити перелік таких консульських послуг та підстави їхньої реалізації, а також дії, що має вчиняти держава для здійснення дипломатичного захисту.
- Закріпити на рівні закону перелік мінімальних та додаткових обов’язків держави щодо гарантування цього права, а також підстави та процедуру обмеження такого права.
- З метою належної адаптації національного законодавства з актами ЄС та, з метою належної імплементації положень Директиви ЄС 2015/637 від 20 квітня 2015 року, закріпити у профільному законі право, випадки та підстави реалізації права на консульські послуги громадян ЄС та їхніх сімей у консульських та дипломатичних представництвах України на тих самих умовах, що застосовуються до громадян України та відповідно до принципу заборони дискримінації.
- Переосмислити підхід до гарантування права на консульські послуги та дипломатичний захист. Відійти від позиції привілею для людини, в бік гарантованого стандарту прав людини, який захищав би не тільки права та законні інтереси людини, а й національні інтереси держави у випадках порушень прав її громадян.
Мінімальні імперативні вимоги гармонізації законодавства після вступу України в ЄС:
- Створити офіційну систему інформування громадян України та громадян ЄС, з метою доведення до відома можливості реалізації права на консульські послуги в дипломатичних та консульських представництвах інших держав-членів ЄС у встановлених законом випадках.
- Для кращої оптимізації діяльності з реалізації прав громадян на консульські послуги, укладати угоди про розподіл обов’язків щодо надання таких послуг непредставленим громадянам з іншими країнами ЄС, а також угоди кризового співробітництва для розподілу ефективного навантаження та якіснішого гарантування прав людини.
- Регулярно взаємодіяти та здійснювати обмін інформацією з Комісією та ЄСЗД (Consular OnLine) з приводу цих питань.
- Для забезпечення швидкої та ефективної співпраці, приєднатися та постійно оновлювати інформацію через захищений вебсайт ЄСЗД (Consular OnLine).
Більш детально з оглядом права й практики ЄС та України щодо цього права, а також обґрунтуванням наших рекомендацій ви можете ознайомитися в дослідженнях на цій сторінці, зокрема дивіться: Право громадян на консульські послуги: ЄС-Україна. Якщо у вас є пропозиції та зауваження щодо цього матеріалу, надсилайте їх, будь ласка, на адресу: hrmap@ccl.org.ua.
Використання опублікованих матеріалів дозволяється за умови обов’язкового посилання на джерело інформації. © Громадська організація «Центр громадянських свобод», 2026.
Експерти
Валентин Сердюк
юрист-аналітик ГО «Центр громадянських свобод»
Бібліотека
