Національний превентивний механізм проти катувань (НПМ)

У Звітах Європейської Комісії щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС у розділі «Фундаментальні права» окремо підкреслюється, що, попри вдосконалення нормативно-правової бази та окремі успіхи в розслідуванні випадків катувань, проблема жорстокого поводження залишається актуальною, зокрема в пенітенціарній системі та місцях несвободи. Європейська Комісія наголошувала на необхідності посилення запобігання катувань, зокрема через реформування та підвищення ефективності Національного превентивного механізму, який має відповідати міжнародним стандартам і відігравати ключову роль у процесі євроінтеграції України. 

текст станом на березень 2026 року

На основі досліджень та правозахисної практики можемо виділити наступні проблеми реалізації цього права в Україні:

Національний превентивний механізм (НПМ) досі не був переглянутий у тісній консультації зі спеціалізованими громадськими організаціями, хоча були спроби проведення публічних консультацій з цього приводу.

Офіс Уповноваженого з прав людини потребує посилення співпраці зі спеціалізованими громадськими організаціями, які працюють у сфері запобігання катуванням та захисту постраждалих. Наявного рівня консультацій є явно недостатньо.

На практиці модель НПМ «Омбудсман+» деградує до простої «Омбудсман» — коли громадянське суспільство відіграє другорядну роль, а контроль за всіма аспектами роботи зосереджений в Офісі Уповноваженого з прав людини. Існує великий ризик, що механізм перетвориться на формальні перевірки, що замінять якісний моніторинг.

Теперішня модель Уповноваженого з прав людини в Україні не має дієвих важелів впливу на виявленні порушення в рамках діяльності Національного превентивного механізму. Акти реагування Омбудсмана не мають імперативної сили для усунення виявлених під час візитів порушень прав людини, а тому практично не виконуються.

Недостатнє системне та скоординоване планування моніторингових візитів у межах діяльності Національного превентивного механізму:

  • призводить до відсутності чітких і завчасно затверджених планів відвідувань;
  • неналежного розрахунку фінансових та людських ресурсів;
  • проблем з логістикою і географічним покриттям;
  • неефективного відбору місць несвободи для візитів;
  • невизначеності складу моніторингових груп та необхідних фахівців;
  • слабкої координації з іншими структурними підрозділами Секретаріату та регіональними представництвами, що істотно знижує спроможність НПМ здійснювати ефективну превенцію катувань та жорстокого поводження.

Недостатня кількість моніторингових візитів, що не відповідає чинній кількості місць несвободи в Україні. Це унеможливлює регулярний моніторинг усіх місць несвободи, своєчасне виявлення порушень прав людини та ефективну превенцію катувань і жорстокого поводження.

Ризик підміни превентивної функції Національного превентивного механізму квазіслідчою діяльністю. НПМ не повинен розслідувати індивідуальні скарги чи факти злочинів, а має зосереджуватися на превенції, інформуючи компетентні органи про виявлені порушення та сприяючи розслідуванню без дублювання їхніх функцій. Важливо не допустити повернення практики розгляду індивідуальних скарг у межах діяльності НПМ.

Недостатні та вразливі гарантії незалежності НПМ зумовлені його інституційною залежністю від Уповноваженого ВРУ з прав людини, відсутністю прозорих конкурсних процедур призначення, стабільного та захищеного фінансування й чітких запобіжників від політичного чи управлінського впливу, що створює ризик зниження ефективності НПМ у разі зміни Омбудсмана та втрати інституційної спадковості. У 2022 році НПМ практично припинив свою роботу на тривалий час після зміни Уповноваженого з прав людини.

Не розроблено ніяких додаткових рішень для функціонування НПМ в умовах воєнного стану поблизу зон бойових дій, хоча потреба моніторингу місць несвободи в цих місцевостях навіть підвищилася.

  • не виконано
  • виконано

Що Україні потрібно зробити під час вступу до ЄС для покращення ситуації:

1) Мандат та реагування на виявлені порушення

Для цього необхідно:

  • Законодавчо розширити та посилити повноваження Омбудсмана як органу, що виконує функції НПМ. Зокрема, надати право ухвалювати обов’язкові до виконання акти реагування щодо усунення грубих і системних порушень прав людини для цілей НПМ, із визначенням строків їхнього виконання та встановлення відповідальності за їхнє невиконання, включно з правом звернення до суду.
  • Забезпечити НПМ достатніми кадровими та фінансовими ресурсами для ефективної діяльності, у тому числі для участі представників громадянського суспільства, компенсації їхніх витрат, фахової підготовки та регулярного підвищення кваліфікації.
  • Посилити контроль за наданням вільного доступу до всіх місць несвободи, осіб, які там утримуються, документації й особистих справ осіб, які там утримуються.
  • Запровадити дієвий механізм обов’язкового реагування органів влади на виявлені порушення та контролю за виконанням рекомендацій НПМ щодо їхнього усунення й відновлення порушених прав.

2) Взаємодія з міжнародними структурами та громадянським суспільством

Для цього необхідно:

  • Чітко визначити роль, права та обов’язки представників громадянського суспільства в системі НПМ і закріпити сталі процедури співпраці, які зменшують залежність механізму від зміни Уповноваженого.
  • Налагодити системну взаємодію Уповноваженого з міжнародними органами у сфері запобігання катуванням (зокрема Комітет ООН проти катувань та Комітет Ради Європи із запобігання катуванням), участь у підготовці альтернативних звітів та обмін досвідом з НПМ інших країн.
  • Посилити роль консультативно-дорадчих органів при Уповноваженому із залученням правозахисників, експертів, науковців і представників організацій, що працюють із вразливими групами, зокрема, дітьми, особами з психічними розладами, ЛГБТК+ особами, ВПО, ветеранами з ПТСР тощо. Важливо публікувати проєкти документів, що розробляються в результаті такої співпраці.
  • Активізувати спільну з громадянським суспільством роботу з виявлення системних порушень прав людини, зокрема через проведення спільних заходів й експертних обговорень.

3) Підвищення прозорості та підзвітності

Для цього необхідно:

  • Забезпечити оприлюднення щорічних звітів про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, що повинен включати інформацію про діяльність НПМ, звітність про отримані та використані кошти на його функціонування, а також рекомендації органам влади щодо усунення виявлених проблем.
  • Продовжувати регулярне незалежне оцінювання діяльності НПМ. Залучати до оцінки експертів міжнародних правозахисних інституцій та правозахисних організацій й регулярно оприлюднювати експертні звіти.
  • Активно використовувати офіційний вебсайт і соціальні мережі для інформування про результати моніторингових візитів та виявлені порушення.
  • Оприлюднювати щорічні фінансові звіти стосовно роботи НПМ, які включали б використання й коштів технічної допомоги.
  • Забезпечити публічне інформування не лише про виявлені порушення, а й про подальші дії органів влади щодо виконання рекомендацій і відновлення порушених прав, з метою демонстрації реального впливу НПМ.

4) Підвищення спроможності та планування діяльності

Для цього необхідно:

  • Розробити стратегічний план розвитку НПМ на період до 5 років із визначенням пріоритетів діяльності, необхідних ресурсів, чітких показників ефективності, строків реалізації та забезпеченням фінансування з державного бюджету.
  • Забезпечити інклюзивний підхід до підготовки стратегічного плану із залученням громадянського суспільства, правозахисних організацій, науковців, міжнародних експертів і донорів, а також визначити їхню роль у його реалізації.
  • Стратегічний план має бути гнучким, передбачати можливість його перегляду та внесення змін у разі необхідності.
  • Реалізація зазначених рекомендацій має сприяти зміцненню ефективності НПМ, підвищенню спроможності захисту прав людини у місцях несвободи відповідно до міжнародних стандартів.

5) Діяльність НПМ в умовах воєнного стану

Для цього необхідно:

  • Стаття 3 ЄКПЛ та статті 87–88 Женевської конвенції IV зобов'язують Україну забезпечити незалежний моніторинг навіть в умовах воєнного стану.
  • НПМ потребує оцінки ризиків та викликів в контексті діяльності в умовах воєнного конфлікту, зокрема, щодо діяльності в зоні бойових дій чи поблизу них, де НПМ практично не працює. Потрібно визначити можливі кроки для підвищення ефективності НПМ на цих територіях, оскільки на них залишаються місця несвободи, зокрема заклади пенітенціарної системи, соціальні заклади, місця перебування особового складу ЗСУ.
  • НПМ повинен отримати повний доступ до нових місць несвободи в ЗСУ, а також до всіх місць тримання військовополонених й регулярно здійснювати свої візити до цих місць.

Більш детально з оглядом права й практики ЄС та України щодо цього права, а також обґрунтуванням наших рекомендацій ви можете ознайомитися в дослідженнях на цій сторінці, зокрема дивіться: Національний превентивний механізм (НПМ) в межах євроінтеграції​. Якщо у вас є пропозиції та зауваження щодо цього матеріалу, надсилайте їх, будь ласка, на адресу: hrmap@ccl.org.ua.

Використання опублікованих матеріалів дозволяється за умови обов’язкового посилання на джерело інформації. © Громадська організація «Центр громадянських свобод», 2026.

Експерт(к)и

Author picture

Правозахисна асоціація “ФРІРАЙТС”

Бібліотека